Юра, 80 - 10 декабря 2011 00:38

К У П И В С Я. . .
Це я про себе.
Уже давно пересвідчився: якщо якийсь товар погано купують, його починають активно рекламувати. І висновок напрошується сам по собі: цей товар сумнівної якості. Бо гарний розбирають і без реклами.
У цьому ще раз пересвідчився, переглянувши досить широко розрекламований сьогодні фільм "Висоцький. Дякую, що живий". Звісно, підкупило саме ім'я любимої мною людини, актора, поета,
барда, борця, Людини, яка своє свідоме життя прйшла,як по лезу бритви... А ще повівся на
те, що сценарій написав Микита Висоцький, син Володимира. Тому сподівався побачити, відчути щось для себе таке, чого нема і не було у відзнятому чи надрукованому раніше.
Та, передивившись двогодинну стрічку, розчарувався.
Бо в основному вона повідує про роботу КГБ, його служителів, які шпигували за Висоцьким. А сам головний герой показаний кількома досить розпливчатими, не переконливими штрихами. Слабкість цього фільму ще й в тому, що нас прагнуть переконати, що Висоцький вижив лише завдяки наркотикам...
Цілком можливо, що автори стрічки відчули, що глядач з недовірою поставиться до її назви, яка, до речі, є досить невдалою, тому вдалися до давно випробуваного іншими, але примітивного трюку: втаємничили ім'я актора, який зіграв Висоцького. Відтак багато глядачів, виходячи з кінотеатру, і зосереджуються на відгадці, замість того, щоб замислитись, заради чого жив і палив своє життя Висоцький.
Мені до вподоби недавно прочитаний вислів Валентина Гафта: "Біда не в тому, що ти помреш, а в тому, що тебе зіграє Безруков".
До речі, вкрай негативно відгукнулась про фільм Софі Лорен.

• 
• 
•