Дженни, 53 - 4 апреля 2014 12:09

I не дивуй,що я прийду зненацька

I не дивуй, що я прийду зненацька.
Менi ще ж побороти переляк.
На штурм Бастилiй - просто. На Сенатську.
А от до тебе - я не знаю як.
Вже одпручалась гордiстю i смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
i скiльки ще i сумнiвiв, i втом!
Прийми мою понiвечену душу,
збагни й пробач мiй безнемiрний острах.
Дай хоч на мить забути слово - "мушу",
це перше слово з букваря дорослих.
Менi без тебе сумно серед людства.
Вже людству не до себе й не до нас.
А дика груша свiтиться як люстра.
I чутно гомiн тополиних трас.

Лiна Костенко

• 
• 
•