Кожа, моя кожа, під жупан рубаха, поголили дулю, розквітають рози. Я вкраду коханій три мішки картоплі, ти звари мнє пЮре чи піджарь мні тостів, чи піди у спеку, ляж собі на сонці, хай воно піджарить твої довгі вії. Може нелогічно але вірш про небо, мрію я літати як літав Гагарін, вціпитись у зірку, сфотографуватись, показати дулю інопланетянам. І щоб по каналам по ТіВі крутили, як там я брикаюсь, з тюбика нажершись, але вже стемніло, дятел врізав дуба, білка з їла хобот дикого ведмедя, я продав сорочку за чотири гривні, сподіваюсь, люба, ти мене кохаєш. Що ж, любов - штука, не купить за гроші, не продать сусіду за чотири гривні. Трепетить надія, спалахнуло серце, але знов і знову дорожають сігарєти...............