Я не хочу нікого осуджувати,коженв праві мати свою думку.Я розкажу одну історію.Я її думала не публікувати але один мій знайомий сказав щоб я її написала і розказала.Історія починається ще далекого2008 року коли ми з моїм другом завели серйозну тему на рахунок релігії.Він сказв мені тоді річ з якою з якою я тоді категорично не погоджувалась і категорично сперечалась.Він сказав що він ходить в церкву для того,щоб помолитись Богу,а священника він не слухає і не довіряє їм.Пройшов майже рік і я тепер починаю з ним погоджуватися.Мої друзі були свідками того як наші священники віддихають.Отже хороший віддих.Дружина вдома,молоденька дівчина коханка з тобою на природі,смачні шашлики,грязні анекдоти і халявні гроші.Саме такий віддих полюбляють деякі наші свящинники.Після такої історії я задумалась чи варто мені робити пожертви на церкву,чи ідуть мої гроші на справді добрі діла.Скарги на діяльність нашиєх свящинників останнім часом ми можемо почути доволі часто.Отже робім висновки