MARI, 41 - 24 сентября 2009 15:58

Жінка плаче, сміється, байдужа...
Що ж...вона просто жива –
Ненавидить чи любить дуже,
Мовчки знає чи творить слова.

Жінка – мати, друг і коханка...
Може, ангел, що впаде у гріх.
Може, стане твоя полонянка
Й серце кине до рідних ніг.

Що таке кохання?
Колись я думав, що кохання - це біль, що розриває душу коли його нема поряд. Думав, кохання - це гарячі сльози, що стікають по щоках, коли вона не каже мені "я тебе кохаю". Думав, кохання - це самотність, від якої закінчується життя, коли поринаєш в сон сам...
Але тепер я знаю, що що кохання це радість, що переповнює мою душу від думки що ти щаслива, хоч і далеко від мене і обіймаєш іншого. Я знаю, що кохання - це коли на моїх вустах сяє посмішка, бо в твоїх очах я бачу любов до мене. Знаю, кохання - це коли засинаю сам в ліжку і знаю що я не самотній, бо десь далеко, ти думаєш про мене.
... я тебе кохаю...

Вічність − ніщо в порівнянні з хвилинами чекання твого дзвінка.
Ніжність − ніщо в порівнянні з поглядом твоїм.
Вірність − ніщо в порівнянні з дотиком твоїм.
Чесність − ніщо в порівнянні зі словом твоїм.
Самотність − ніщо в порівнянні з відсутністю твоєю
Це любов, але це ніщо в порівнянні з любов'ю твоєю

• 
• 
•