Все
Отредактировано:28.10.10 23:11
Цього року ми не встигли досхочу намилуватися фарбами осені. Пішли ранні заморозки - і листя одразу стало бурим, не встигши пожовтіти. А дощів було мало, тому воно надовго затрималось на деревах. Правда, груші витримали холоди. Їх підтримали черешні та берези. Саме вони цього року задавали тон в осінньому різнобарв'ї.А вчора у наш двір прийшла листопадова заметіль. Цілу ніч по підвіконню шамотів дрібний дощик, від якого листя обважчало, і йому стало нелегко триматися на гіллі. По полудню зірвався вітер й обскубав майже всі дерева - їхнє золото одразу вкрило землю товстою ковдрою.Особливу втіху від цього дійства мала дітлашня.Вона збирала листя у пишні букети, ловила його на льоту, галасувала, голосно сміялась. А мені було якось щемно на серці - перегорнуто ще одну життєву сторінку, пройдено ще одну сходинку до тої межі,коли наші душі отак, як це листя, закружляють в останньому танку на землею, а Хтось зайде в цьому свою втіху, свою радість... Можливо, й сум.
