Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
Партнерская программа

Юра, 80 - 16 февраля 2011 13:11

Все
Отредактировано:16.02.11 13:12
Люди старшого покоління, які вчилися в українських школах, мабуть, не забулися, шо їм доводилося вчити вірші Максима Рильського. І робили це без особливого бажання. От якби їм запропонували вірш "Поцілунок", який подаю нижче, вони б вивчили напам'ять.
У темній гущині її я наздогнав...
Вона, вже лежачи серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась,
Нарешті стишилась. І диво сталось:
Уста, що і мене, і весь мій рід кляли,
Мов квітка багряна, до мене простягли
Свій келих, сповнений солодкої знемоги.
Натомлені з біги стрункі та дужі ноги
Біліли мармуром під місяцем німим.
І тихим голосом, охриплим та чужим
Вона промовила: "Жорстокий переможче!
Упасти в цім бою для мене найдорожче!"
Добавить комментарий Комментарии: 0


..
Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.